Нам не треба війни, не треба -
Ми за спокій і мир на Землі,
Щоб не коршаки в чистому небі,
А космічні пливли кораблі,
Щоб щасливо зростали діти
І не бачили жаху війни,
Щоб зловісний воєнний вітер
Був розвіяний вітром весни.
Вітром правди і сили людської -
Силу ту не здолати в віках -
Нас даремно лякають війною,
Міць народу - в народних руках!
Нам не треба війни, не треба -
Ми за спокій і мир на Землі.
Щоб не коршаки в чистому небі.
А космічні пливли кораблі.
Щиро вітаємо всіх з Першотравнем – святом миру і вільної праці на оновленій землі, яке стало в Україні традиційним. Це день трудівника, день солідарності та взаємної підтримки трудящих усього світу у прагненні жити в мирному, демократичному суспільстві. Нехай це чудове свято додасть нам наснаги, оптимізму і впевненості у власних силах, допоможе осягнути глибину життєствердних ідеалів добра і справедливості. Щиро бажаємо вам, шановні, щастя, здоров’я, благополуччя і життєвих гараздів.
Весна в розмаї. Двадцять шосте квітня.
Тривожна ніч. Здригнулася земля.
Невинно вишні чарували цвітом,
А вибух все навколо спопеляв.
Дзвінок в пожежній. Швидко мчать машини.
В четвертім вибух і прорвало дах.
Відважні хлопці мужньо, безупинно
У пекло йшли, забувши біль і страх.
Вогненний стовп у небі - гриб кривавий.
Смертельні хмари сколихнули світ.
Вкриває дим будинки, сквери, трави.
Біда навколо... То горить графіт.
Смертельні ізотопи в хмарах диму
Розносить вітер на поля, міста.
Уран і стронцій (ізотоп незримий),
Посіють на усій планеті жах.
Вогонь потрібно погасити прудко,
Бо поруч три реактори стоять.
Водневий вибух може бути швидко.
У Прип’
... Read more »
З Великоднем! З Христовим Воскресінням!
Здоров'я! Миру! Успіхів у праці!
Помолимося за душі спасіння
У колі друзів, в радості і щасті.
Паски посвятим, і згадаєм рідних,
Які від нас у вічність відійшли.
Дай Боже всім з Великоднем погідним!
У злагоді й достатку щоб жили!
Любові вам, надії, сил і віри!
А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду — сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
