26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду.

Сьогодні виповнюється 35 років з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня.

Ми завжди будемо пам’ятати про жертви, які довелося понести внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції. І зробимо все можливе, щоб історія ніколи не повторилася знову. Чорнобиль – це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність та високий патріотизм зупиняючи ядерну катастрофу. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації.

До 35 річниці подій на ЧАЕС в КЗ «Горьківський НВК» було проведено загальношкільний урок-реквієм на якому  учні старшої школи дізналися про офіційні причини катастрофи, історію створення ЧАЕС, наслідки та ліквідацію наслідків аварії, також про сучасний стан атомної енергетики в Україні.

Деякі з цих питань учні 11 класу підготували в якості домашнього завдання, та представили свої доповіді.

Під час уроку – реквієму всі учасники хвилиною мовчання вшанували  світлу пам’ять тих, чиї життя обірвав смертоносний атом.

Згадали ліквідаторів аварії на ЧАЕС, людей, чий подвиг назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу!

Пам’ятаймо про це! Чорнобильська трагедія не повинна повторитись!

Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
і прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив-був народ над Прип’яттю - і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.